Катастрофа синайського аеробуса причини єгипетської нафти. Над синаєм розбився російський літак

У свій останній політ рейс 9268 відправився о 03:50:06 UTC (05:50:06 за місцевим часом та 06:50:06 мск). О 04:13:00 лайнер різко знизив висоту, а потім зник із радарів.

Незадовго до аварії командир повітряного судна запросив у наземних служб дозвіл на екстрену посадку у Каїрі у зв'язку з технічними неполадками. Однак урятувати повітряне судно вже було неможливо. Уламки лайнера були виявлені неподалік міста Ель-Аріш — вони розкидані протягом 13 км на території у формі еліпса, площа якого досягала 30 кв. км.

На борту Airbus 321, що впав, перебували 224 людини, з них семеро — члени екіпажу. Спочатку єгипетські рятувальники, які прибули на місце, повідомляли, що чули стогін людей під уламками, і заявляли, що сподіваються знайти когось, хто зміг вижити, проте незабаром стало відомо, що ніхто не вижив. Більшість пасажирів літака були туристами, які поверталися до Росії після відпочинку в Єгипті. Переважна більшість із тих, хто був на борту лайнера, — росіяни, проте були троє громадян України та один білоруський громадянин.

Серед загиблих виявились заступник голови Пскова, який повертався з відпустки зі своєю громадянською дружиною, а також учасниця телешоу «Топ-модель по-російськи» Олена Домашня з Петербурга. Загинуло 24 дитини.

Найменшому пасажиру було лише десять місяців, її фотографія, опублікована багатьма світовими виданнями, стала символом трагедії над Сінаєм.

Причини

У перші дні після катастрофи інформація про можливі причини катастрофи надходила суперечлива. Так, єгипетська влада заявила, що екіпаж Airbus 321 скаржився на неполадки у двигуні. Вони також висунули версію про технічної несправностіяк одна з основних. У попередній доповіді, випущеній Єгиптом наприкінці минулого року, не було жодного слова про теракт на борту судна.

Однак усі свідчення вказували на протилежне.

За кілька годин після аварії відповідальність за вибух взяли на себе бойовики забороненої в Росії «Ісламської держави».

Організатором вибуху називали Абу Усаму аль-Масрі, ватажка угруповання «Вілаят Сінай», що вважається . Пізніше через дружні ним ЗМІ терористи продемонстрували фотографії вибухового пристрою — ним виявилася саморобна бомба, виготовлена ​​зі звичайної алюмінієвої банки. Бойовики ІГ також стверджували, що пронести пристрій на борт літака вони змогли після того, як знайшли лазівку в системі безпеки аеропорту Шарм-ель-Шейха.

Увечері 16 листопада Володимир Путін на нараді за підсумками розслідування причин авіакатастрофи заявив, що Росія знайде та покарає організаторів теракту.

«Вбивство наших людей на Синаї — серед найкривавіших за кількістю жертв злочинів. І ми не витиратимемо сліз із нашої душі та серця. Це лишиться з нами назавжди. Але це не завадить нам знайти та покарати злочинців, — наголосив президент. — Ми повинні це робити без терміну давності, знати їх усіх поіменно. Ми шукатимемо їх скрізь, де б вони не ховалися. Ми їх знайдемо у будь-якій точці планети та покараємо».

Крім того, Путін наказав посилити удари авіації по об'єктах «Ісламської держави» у Сирії. Після цього наказу було посилено авіаційну групу ВПС Росії в Сирії, а до бомбардувань також було підключено літаки дальньої авіації. «Наша бойова робота авіації у Сирії має бути не просто продовжена. Вона має бути посилена таким чином, щоб злочинці зрозуміли, що відплата є неминучою», — додав президент.

"Сад пам'яті"

Напередодні, 30 жовтня, на Румболівській горі Ленінградської областібуло встановлено заставний камінь дома майбутнього пам'ятника жертвам трагедії «Сад пам'яті». «Ми плануємо посадити тут 224 дерева, за кількістю загиблих внаслідок теракту над Сінаєм. І цей сад, «Сад пам'яті», щороку розцвітатиме, житиме. А в наших серцях житиме пам'ять про рідних, близьких, друзів і земляків, що летіли рейсом 9268», - заявив губернатор регіону.

Проект «Сад пам'яті», розроблений студентами Санкт-Петербурзького державного архітектурно-будівельного університету, є коридором з плит і металоконструкцій з іменами всіх загиблих в авіакатастрофі з елементами ландшафтного дизайну. Завдяки системі освітлення пам'ятник буде видно в темний час доби проїжджаючим Дорогою життя (сьогодні це офіційна назва шосе А128 Санкт-Петербург - Мор'є). Урочисте відкриття «Саду пам'яті» відбудеться через рік, напередодні другої річниці єгипетської трагедії.

Напередодні родичі загиблих буквально засипали квітами закладений у Петербурзі пам'ятник.

Чекати на перші підсумки слідства з трагедії над Сінаєм їм залишилося недовго: попередні підсумки розслідування, за даними джерела єгипетської газети «Аль-Ватан» у міністерстві цивільної авіаціїАРЄ будуть опубліковані протягом найближчих 60 днів.

З моменту загибелі 224 людей над Синаєм минуло рівно два роки. Переважна більшість загиблих були громадянами Росії. ФСБ РФ, а за нею і єгипетська влада визнала трагічний інцидент терактом. Проте його виконавців досі не знайдено. Незрозумілим остаточно залишається те, хто став замовником цього страшного злочину.

Рівно два роки тому - 31 жовтня 2015 року відбулася наймасовіша за кількістю загиблих авіакатастрофаза всю історію Росії.

Цього дня авіалайнер Airbus A321-231 російської авіакомпанії «Когалимавіа» вилетів із єгипетського Шарм-ель-Шейха та взяв курс на Санкт-Петербург. Екіпаж лайнера виконував чартерний рейсі віз російських туристівпісля відпочинку додому.

Літак спокійно набирав висоту, слідуючи вздовж затоки Акаба, і незабаром повинен був перетнути Синайський півострів, щоб увійти в повітряний простір Європи. Проте на 23-й хвилині польоту зв'язок наземних служб із повітряним судном перервався.

Незабаром з'ясувалося, що Airbus A321-231 звалився на землю в центральній частині Синайського півострова і повністю зруйнувався.

Уламки повітряного судна було розкидано на 13 км. Усі 224 особи, які перебували на борту літака, загинули.

На момент загибелі авіалайнера там було семеро членів екіпажу, а також 217 пасажирів. З них було четверо українців, один білорус, а решта – громадяни Росії. Серед них був Олександр Копилов, заступник голови Пскова та депутат місцевих законодавчих зборів.

За даними Росавіації, найстаршому пасажиру був 77 роки, а найменшою жертвою трагедії виявилася 10-місячна Дарина Громова.

Незадовго до трагічної події її мати Тетяна опублікувала фотографію дитини на сторінці в соціальній мережі «ВКонтакте». На знімку дівчинку зображено, стоячи на підвіконні вікна аеропорту спиною до глядача. Вона дивиться на літаки на землі.

Під знімком Тетяна Громова зробила підпис: «Найбільше головний пасажир». Ця фотографія пізніше була розтиражована багатьма російськими та світовими ЗМІ та стала символом синайської катастрофи.

Мати та батько Дарини також загинули внаслідок краху лайнера.

Співчуття жертвам висловили російський президент Володимир Путін, а також лідери багатьох країн Європи та світу. Наступного дня після аварії лайнера в Росії було оголошено жалобу.

Втім, французький сатиричний журнал Charlie Hebdo опублікував три карикатури на тему катастрофи, що спричинило негативну реакцію МЗС РФ та Державної думи. У відповідь французьке МЗС заявило, що «у Франції журналісти вільно висловлюють свою думку», при цьому «вона не завжди збігається з офіційною позицією французької влади».

«Питань до машини не було»

Незабаром після інциденту стали висуватися різні версії.

Практично відразу було відзначено гіпотезу, згідно з якою літак упав через помилку льотчика. Airbus, що зазнав катастрофи, керувався досвідченими пілотами, а командир екіпажу - 48-річний Валерій Немов - налітав понад 12 тис. годин, з них понад 3860 - на Airbus A321.

Однак незабаром стали відомі подробиці експлуатації літака, і з'ясувалося, що він не новий. Він був випущений навесні 1997 року і 9 травня здійснив свій перший політ. Після цього літак передали американською компанією International Lease Finance Corporation (ILFC), яка до 27 травня здала його в лізинг ліванської авіакомпанії Middle East Airlines (MEA), у розпорядженні якої він перебував шість років.

2 червня 2003 вже під бортовим номером TC-OAE лайнер здали в лізинг турецької авіакомпанії Onur Air. Ця структура пізніше здавала лайнер у сублізинг саудівської Saudi Arabian Airlines, а з 30 липня до 29 вересня 2010 року - сирійської Cham Wings Airlines. До весни 2012 року борт TC-OAE повернувся до ILFC, і до 30 березня 2012 року взяв у лізинг російської «Когалимавіа».

30 квітня того ж 2012 його в ILFC викупила голландська авіакомпанія AerCap, яка повторно здала цей авіалайнер російської «Когалимавіа». Російська авіакомпаніяУ свою чергу, з 1 травня 2012 року вже працювала під торговою маркою Metrojet.

За час довгої служби літака з ним стався неприємний з точки зору безпеки інцидент. 16 листопада 2001 року він здійснював пасажирський рейс ME 306 за маршрутом Бейрут - Каїр і при заході на посадку в аеропорту єгипетської столиці пілоти надто високо підняли його носа, внаслідок чого хвіст опустився настільки низько, що вдарився об землю.

Ніхто з 88 осіб, які перебували на борту літака (81 пасажир і 7 членів екіпажу), тоді не постраждав, а сам лайнер після проходження ремонту повернувся на пасажирські маршрути. Цю інформацію підтвердили і представники «Кагалимавіа», запевнивши, що літак проходив усі необхідні перевірки та технічні тести вчасно.

Напередодні вильоту нещасливий рейс пройшов технічне обслуговування, і у екіпажу, що приймає, не виникло питань до машини.

Перерване повідомлення

Розслідування причин трагедії розпочали відразу кілька великих структур країн світу, оскільки Єгипет - дуже популярний туристичний напрямок у громадян багатьох держав.

Розгляд стали проводити Міністерство цивільної авіації Єгипту, російський Міждержавний авіаційний комітет, Бюро з розслідування та аналізу безпеки цивільної авіації Франції, Німецьке федеральне бюро розслідування авіаційних пригод, ірландський Відділ з розслідування авіаційних подій, а також Національна рада з безпеки на транспорті.

При цьому, згідно з нормами міжнародного права, загальне керівництво здійснювали єгипетські слідчі, оскільки інцидент стався у повітряному просторіцієї країни. Вже першого листопада було розшифровано знайдені раніше «чорні ящики» із загиблого лайнера.

А тим часом Слідчий комітет РФ порушив кримінальні справи за статтями 263 та 238 КК РФ («Порушення правил безпеки руху та експлуатації залізничного, повітряного, морського та внутрішнього водного транспортуі метрополітену» та «Виробництво, зберігання, перевезення або збут товарів та продукції, виконання робіт або надання послуг, що не відповідають вимогам безпеки»).

16 листопада голова ФСБ РФ Олександр Бортніков повідомив, що катастрофа сталася внаслідок теракту - спрацював саморобний вибуховий пристрій потужністю до 1 кг у тротиловому еквіваленті.

Це стало зрозуміло після того, як на уламках літака та речах пасажирів було виявлено сліди вибухової речовини, виготовленої не в Росії.

А наступного дня російські силовики звернулися до російської та міжнародної громадськості за сприянням у встановленні терористів. За відомості, що сприяють затриманню злочинців, обіцяно винагороду у розмірі $50 млн.

Єгипетські правоохоронці ще деякий час не визнавали трагедію терактом, вони зробили це лише до лютого 2016 року.

Як би там не було, вже у листопаді 2015 року російська влада ухвалює рішення повністю перервати авіасполучення з цією арабською країною до того моменту, поки ситуація у сфері авіабезпеки не буде нормалізована.

При цьому російських туристів, що залишилися на той момент, вивезли з Єгипту за фактом закінчення туристських путівок, але на борт літаків дозволялося брати тільки ручну поклажу, а багаж доставляли окремо спецрейсами авіації МНС.

Перервали авіасполучення з єгипетською державою також Великобританія та німецькі авіакомпанії, а Франція, Нідерланди та Бельгія попередили своїх громадян про небажаність польотів у Шарм-ель-Шейх. Крім цього про скасування нічних рейсів до Шарм-ель-Шейху повідомила авіакомпанія Turkish Airlines.

Замовники не встановлені

Тим часом, потерпілі у справі про катастрофу подали колективний позов до туроператора, авіакомпанії «Когалимавіа» та страхових компаній на загальну суму близько €1,4 млрд. Це перший приклад колективного позову на таку серйозну суму в російській історії.

І хоча причетність співробітників «Кагалимавіа» до події над Сінаєм не підтверджується фактами, навесні 2016 року Росавіація заборонила внутрішні та міжнародні рейсицієї авіакомпанії.

Згідно з найчастіше озвучуваною версією, за терактом стоїть синайський підрозділ терористичної організаціїІДІЛ * «Вілайят Сінай» (обидві організації заборонені в Росії). Його члени взяли на себе відповідальність за цей злочин невдовзі після того, що сталося.

Втім, є й інші погляди. Низка фахівців вважає, що за терактом могла стояти прокатарська організація «Ансар Бейт аль-Макдіс» (осередок ІДІЛ). Про її слід у трагедії заявляло і ЦРУ США.

Як би там не було, після загибелі літака російська авіація стала інтенсивніше завдавати повітряних ударів по об'єктах різних організацій ісламізму в Сирії. До нальотів на цілі ІДІЛ та інших екстремістів вперше залучили російську стратегічну авіацію.

Тим не менш, імена конкретних виконавців теракту встановити наразі не вдалося.

А 28 жовтня 2017 року на Серафимівському цвинтарі у Санкт-Петербурзі було відкрито пам'ятник жертвам катастрофи.

Крім того, серед петербуржців є ідея поставити пам'ятник 10-місячній Дарині Громової, який вже обіцяв безкоштовно зробити відомий скульптор Зураб Церетелі.

Володимир Ващенко

* заборонене в РФ терористичне угруповання

Загибель літака А-321, що виконував рейс 9268 з єгипетського Шарм-ель-Шейха до Пулкова з 217 пасажирами та сімома членами екіпажу на борту, стала найбільшою авіаційною катастрофою в історії Росії та СРСР. У Радянському Союзі найважча авіапригода сталася в районі Учкудука 10 липня 1985 року. Тоді внаслідок падіння Ту-154, що летів з Карші до Ленінграда, загинули 191 пасажир і дев'ять членів екіпажу.

Загибель рейсу 9268 компанії «Когалимавіа» («Метроджет») із самого початку супроводжувалася не лише неперевіреною інформацією, а й відвертими кидками. У перші години після трагедії арабські інформагентства повідомили, посилаючись на деяких рятувальників, що діють на місці аварії, що А-321 розвалився під час падіння на дві великі частини і з хвостової навіть чути стогін і прохання про допомогу. Трохи пізніше деякі представники «Ісламської держави» взяли він відповідальність за терористичний акт на борту російського літака. Ця заява була відразу підхоплена зарубіжними та деякими з вітчизняних засобів масової інформації.

У фатальний день «Аеробус А-321» вилетів з єгипетського аеропорту о 6 годині 51 хвилині за московським часом (3.51 за Грінвічем), але вже о 7.14 (4.14) він не вийшов на зв'язок з аеропортом Ларнакі, а кількома секундами раніше рейс зник з радарів екранів.

В результаті пошуково-рятувальних робіт, що почалися, встановлено, що уламки літака, розкидані на площі від 16 до 20 квадратних кілометрів, мають характерні ознаки того, що «Аеробус» зруйнувався ще в повітрі. Нагадаємо, що уламки малайзійського «Боїнга-777», що прямував рейсом МН-17 і загинув над південним сходом України, рознесло площею понад 50 квадратних кілометрів. Вже 1 листопада Росавіація та Міждержавний авіаційний комітет підтвердили, що руйнація А-321 сталася ще у повітрі.

На цей момент, незважаючи на те, що бортові самописці, вони ж «чорні ящики», не тільки знайдені рятувальниками, але й розшифровуються, дані про параметри польоту А-321 «Когалимавіа» доступні лише з інтернет-сервісу FlightRadar24.

У 7.12 (4.12) літак був на висоті 10 200 метрів (33 500 футів), продовжуючи набір висоти, щоб стати на ешелон до аеропорту «Пулково». Швидкість польоту становила приблизно 750 кілометрів на годину (трохи більше 400 вузлів), а вертикальна швидкість була незмінною. Але рівно о 7.13 (4.13) швидкість польоту впала до 170 кілометрів на годину (трохи більше 20 вузлів) і, за розрахунками ресурсу aviation-safety.net (схема отримана в результаті обробки даних FR24), вертикальна швидкість стала дорівнювати 6000 футів за хвилину або 30,48 метри в секунду (негативний показник означає, що літак знижується). Це вже було не зниження та не пікірування, а фактично падіння. У цей момент А-321, втративши 5000 футів, був на висоті близько 8600 метрів (28 375 футів).

А далі починається дивне. За лічені секунди (з 07.13.00 до 07.13.22) вертикальна швидкість лайнера піднялася до показника 4000 футів за хвилину (20,3 м/с), тут вже знову впала до 6000, але потім різко виросла до 4000 футів за хвилину. Літак пішов угору. Але не встигнувши набрати втрачені сотні метрів, лайнер знову почав падати з вертикальною швидкістю вже 6500 футів за хвилину (33 м/с). І знову падіння змінилося різким набором висоти. З 07.13.15 до 07.13.19 вертикальна швидкість зросла до 9000 футів за хвилину (45 м/с). «Аеробус» перейшов у різкий набір висоти, який о 07.13.22 знову закінчився падінням, під час якого, найімовірніше, літак і почав розсипатися.

Якщо підвести проміжний підсумок, то фактично 22 секунди літак намагався зупинити падіння та перейти у набір висоти, при цьому щоразу зриваючись. Але потім його вертикальна швидкість виросла до таких показників, що машина вийшла на максимальні кути атаки та відповідно позамежні навантаження. Далі - падіння та руйнування А-321.

Зазначимо, що наведені показники вертикальної швидкості отримані з обробки даних сервісу FlightRadar24 і насправді могли бути меншими.

У ЗМІ мусувалося повідомлення про те, що екіпаж літака нібито звернувся до авіадиспетчерів за допомогою. За деякими даними, повідомив про якусь несправність, за іншими – запитав дозвіл на посадку. Але і єгипетська, і російська влада заперечують, що така розмова мала місце.

У перші години після трагедії з'явилися свідчення того, що загиблий А-321 мав проблеми з двигунами, про що пілоти неодноразово повідомляли своє керівництво. Щоправда, вже увечері 31 жовтня представники перевізника заявили, що жодних звернень не було, авіалайнер своєчасно проходив усі регламентні роботи.

Оглядачеві «Військово-промислового кур'єра» вдалося поспілкуватися зі співробітниками та персоналом компаній, що експлуатують аналогічні пасажирські лайнери, і навіть представниками російських державні органи, відповідальних контролю у авіаційної сфері.

Більшість співрозмовників однозначно заявили, що робити висновки хоча б до того моменту, як будуть озвучені розшифровки бортових самописців, вони не стануть, але погодилися дати роз'яснення щодо фактів.

Але механічна відмова кермів або стабілізатора могла призвести тільки до падіння літака. Набір

Судячи з даних aviation-safety.net, хоч і мало місце різке зниження швидкості, навряд чи можна говорити про проблеми або відмову одного з двигунів IAE V2500. У цьому випадку літак не міг перед падінням кілька разів переходити в набір висоти. На думку одного з представників авіакомпанії - експлуатанта А-321, це свідчить про те, що не тільки силові установки зберігали тягу, а й працювала рухова автоматика.

Можна говорити про те, що протягом 22 секунд автопілот лайнера намагався парирувати те, що, за словами одного зі співрозмовників, «парувати практично неможливо». Але потім замість того, щоб стабілізувати лайнер, автоматика, не впоравшись, перевела літак у різкий набір висоти, що привів до позамежних навантажень, виходу на критичні кути атаки, звалювання (можливо, і штопора) та руйнування конструкції.

Причинами виникнення впливу, що призвів до загибелі «Аеробусу», можуть бути як механічні проблеми з кермами висоти або стабілізатором, так і відмова самої автоматики, вона ж ЕРС (електронно-дистанційна система управління). Не виключено, що пілоти, зіткнувшись із несправністю в системі управління, спробували самостійно утримати літак, парирувавши вплив.

висоти у разі нереальний. А хоча б часткова відмова системи управління викликає виникнення так званих автоколивань, на які дуже схожі наведені вище дані щодо вертикальної швидкості.

Щоправда, майже всі опитані варіант із відмовою ЕДСУ все ж таки поставили під сумнів, вказавши на те, що за час експлуатації А-321 такого не було, а сама система управління «Аеробусу» дуже надійна і її найважливіші елементи дубльовані.

Досить скептично представники галузі поставилися і до можливої ​​поразки літака із зенітно-ракетних комплексів, а також підриву розміщеного на борту терористами пристрою. Попадання ракети, як показав приклад малайзійського «Боїнга-777», призвело б до миттєвого руйнування конструкції та падіння залишків літака на досить великій площі, те саме можна сказати і про застосування СВУ.

Трагедія рейсу 9268 ще чекає на своє розслідування. Поки не опубліковано даних бортових самописців, йде збір уламків. Викладка залишків А-321 попереду, але вже зараз не тільки експерти різного ступеня поінформованості, але навіть різні офіційні особи звертають увагу, що лайнер, що розбився, пережив чотирьох господарів та й машині вже 18 років - таким не місце в парках російських перевізників, треба піднімати вітчизняний авіапром. .

А-321 - найбільший літак сімейства А-320, що вважається рекордсменом за кількістю випущених та експлуатованих машин. "Триста двадцять перший" здатний перевезти від 170 до 220 пасажирів на відстань до 5600 кілометрів. У той же час "Суперджет" бере від 98 до 108 пасажирів при дальності трохи вище трьох тисяч кілометрів (або 4500 у версії Long Range). Теоретично близькі показники до введених в експлуатацію в 1994 «триста двадцять першим» повинні бути у нового російського МС-21, перший політ якого ще не відбувся. Ту-204/214, також здатні перевозити понад 200 пасажирів на дальність від шести до семи тисяч кілометрів (залежно від моделі), експлуатуються лише кількома авіакомпаніями. великий парку СЛО «Росія» та «Ред Вінгс» - 12 та 8 машин відповідно).

На жаль, вже зараз зрозуміло одне: трагедія рейсу 9268 ще довго використовуватиметься для будь-яких гучних заяв, а підйом вітчизняного авіапрому вимагає кропіткої, важкої роботи.

31 жовтня 2015 року російський літак Airbus A321 авіакомпанії "Когалимавіа" (Metrojet), що виконував рейс 9268 Шарм-еш-Шейх - Санкт-Петербург, .

За дорученням президента уряд Росії у зв'язку із катастрофою на чолі з міністром транспорту Максимом Соколовим. Міждержавним авіаційним комітетом була під керівництвом виконавчого директора комітету Віктора Сороченка.

Каїр одразу після катастрофи про можливість взяти участь у розслідуванні трагедії. Була створена спеціальна комісія з розслідування, до неї: Росії, Єгипту, Франції (держави - розробника літака), Німеччини (держави - виробника лайнера) та Ірландії (держави реєстрації). Головою комісії з розслідування катастрофи було призначено Аймана аль-Мукаддама.

1 листопада 2015 року генеральний прокурор Єгипту Набіль Ахмед Садек участь фахівців РФ у розслідуванні причин катастрофи з російським літаком на Синайському півострові.

Група слідчих та криміналістів центрального апарату Слідчого комітетуРосії за погодженням з компетентними органами та спільно з представниками Республіки Єгипет відповідно до норм національного та міжнародного права брали участь у огляді місця авіакатастрофи в Єгипті.

17 листопада 2015 року голова ФСБ РФ Олександр Бортніков під час наради в Кремлі про підсумки розслідування причин катастрофи російського літака, що в результаті дослідження особистих речей, багажу та частин літака, що зазнав катастрофи в Єгипті, було виявлено сліди вибухової речовини іноземного виробництва. Він.

У свою чергу єгипетська влада закликала не поспішати з висновками. Глава МЗС Єгипту Самех Шукрі повідомив, що у рамках розслідування кримінальної справи.

У березні 2016 року Міжнародна комісія з розслідування катастрофи російського літака А321 про те, що отримала офіційну доповідь від Слідчого комітету Росії та передала її до генпрокуратури Єгипту для завершення юридичних процедур. Сама комісія, незважаючи на передачу справи до слідчих органів держбезпеки країни, продовжила технічне обстеження уламків лайнера.

У середині квітня генеральний прокурор Єгипту Набіль Садек про передачу справи про катастрофу російського літака до Вищої прокуратури державної безпеки країни. Рішення глави наглядового відомства, наголошувалося в тексті заяви, було прийнято на підставі даних доповіді Слідчого комітету Росії, "в якій вказується на підозру про наявність кримінального сліду".

У червні директор ЦРУ Джон Бреннан, виступаючи в сенаті Конгресу США, що американська розвідка має дані про причетність до вибуху на російському пасажирському літаку А321 єгипетського угруповання "Ансар Бейт аль-Макдіс", яке присягнуло на вірність забороненому в багатьох країнах терористичному. (організація, заборонена в РФ), а 4 серпня міноборони Єгипту заявило про ліквідацію лідера цього терористичного угруповання.

На вимогу Слідчого комітету Росії міжнародна комісія з розслідування авіаційної події. В результаті проведених робіт був і встановлений факт впливу високоенергетичних елементів на обшивку літака за напрямком "зсередини-назовні" та "вибухової декомпресії" у польоті.

У жовтні 2016 року комісія з розслідування, сформована генеральною прокуратурою Єгипту, дванадцять уламків лайнера до наукової лабораторії зі сплавів для проведення детального дослідження.

Робота з визначення причин катастрофи. До цього часу сторони не мають розуміння того, що сталося з літаком, яким чином вибуховий пристрій потрапив на борт літака, хто його проніс. Також немає встановлених підозрюваних та їх помічників із числа співробітників аеропорту.