Острів Пальміра Тихого океану: координати, площа, фото, опис. Атол пальміра, що вбиває людей

На землі чимало загадкових місць. Хоча пальма першості серед аномальних зоннашої планети по праву належить Бермудському трикутнику, невеликий острівець Пальміра, загублений у Тихому океані, може скласти йому гідну конкуренцію

Знаходиться Пальміра приблизно за 1000 миль на південний схід від Гавайських островів. Це місце здається справжнім раєм: не зворушена природа, пишна тропічна рослинність, лагуни та рифи, в яких вирує життя... І при цьому - відчуття біди, що витає в повітрі...

Історія Пальміри є ланцюгом трагічних подій. У 1798 році американське судно "Бетсі", що прямувало з Америки до Азії, налетіло на рифи неподалік острова, не позначеного на картах. Люди, які намагалися дістатися до острова, потонули або були з'їдені акулами. Ті, що дивом врятувалися, розповідали потім, що в жодному разі не погодяться повернутися “на цю прокляту землю”. За два місяці їхнього перебування там із десяти осіб залишилося лише троє. Ті, хто вижив, стверджували, що всіх інших погубив острів, який насправді є “живою істотою, мерзенним тварюком”. Проте місце розташування острова було зафіксовано на карті, і в 1802 він став іменуватися Пальмірою за назвою корабля, що розбився біля його берегів.

У 1816 році іспанська каравела "Еспіранта", що прямувала до Перу, потрапила в страшний шторм, що раптово розігрався. Несамовита вітром, вона наскочила на рифи і почала повільно тонути. Шторм одразу ж стих. Екіпаж прийняло на борт бразильське судно, що проходило повз. Капітан “Еспіранти” ретельно наніс координати всіх рифів на карту, але, пропливаючи через рік у цьому ж місці, їх не виявив.

У 1870 році біля берегів Пальміри зникло американське судно "Енджел". Трупи членів команди знайшли згодом на цьому острові. Усі вони померли насильницькою смертю. Але хто їх убив, невідомо. Моряки і в наші дні стверджують, що Пальміра - кляте місце і його краще оминати. З ними абсолютно згоден Мершан Марін, пристрасний яхтсмен та вчений. Він вважає, що Пальміра має ауру живої істоти, причому дуже сильної і безсумнівно чорної; але водночас острів притягує, як магніт чи найсильніший наркотик. Марін зазначає, що Пальміра має безліч дивностей і загадок. Погода там міняється майже миттєво. Природа прекрасна, але чудові лагуни кишать акулами, риба неїстівна, оскільки водорості у цих місцях виділяють особливі шкідливі речовини. Багато комах, серед них величезні москіти, а також отруйні ящірки, краби та інша малоприємна живність.

У 1940 році острів узяли під юрисдикцію США. А під час Другої світової війни він використовувався американським урядом для нападів на Японію. Джо Брау, один із солдатів гарнізону, розташованого там у воєнний час, розповідає, що, прибувши на Пальміру, вважав себе щасливим, оскільки місце, де він мав служити, виглядав справжнім раєм. Але реальність виявилася далеко не такою прекрасною. “На острові всім було страшно, – згадує Брау. – Одні боялися наближатися до води, бо їм здавалося, що їх неодмінно проковтнуть акули. Інші запевняли, що якщо вони прямо зараз не покинуть острів, то станеться щось страшне. Серед солдатів гарнізону було кілька загадкових самогубств. Крім того, острів пробуджував у людях незрозумілу злість. Одного разу над Пальмірою збили ворожий літак, який задимився і, падаючи, зник за пальмами. Військові намагалися знайти уламки літака, але нічого не виявили, хоч обшукали весь острів. Після війни він знову став безлюдним, але продовжував манити до себе мореплавців.

У 1974 році Трем Хугес та його дружина Мелані вирушили на Пальміру на своїй яхті. Спочатку Хугес підтримував зв'язок щодо рації з диспетчерами на Гавайських островах. Потім зв'язок обірвався, і влада вирішила послати рятувальний катер на пошуки зниклої яхти. Незабаром її виявили у Пальміри. Але людей на ній не було. Через кілька днів тіла подружжя знайшли у піску неподалік води. Вони були розчленовані та покладені особливим чином. Хто і чому скоїв цей злочин, невідомо.

Острів "Пальміра" у Тихому океані
На початку 1990 року таємничий остріввідвідали яхтсмен-аматор Норман Сандерс та троє його приятелів. “Я не вірив чуткам про дива, що відбуваються на острові, - розповідав Сандерс пізніше. - Але мені довелося переконатися на власній шкурі в тому, що Пальміра – одне із найзагадковіших місць на Землі. Ми підійшли до острова вночі. Я не був на палубі, але одразу відчув, що ми близько. Дивна туга і самотність охопили мене... Встало сонце, і невеликий екіпаж зібрався на палубі.

Цей атол розташовується в тисячі морських миль від Гавайських островів, настільки улюблених туристами. З першого погляду острів схожий на райський куточок, в якому, здається, є все для щасливого та безтурботного життя та відпочинку: чудовий клімат, чудова природа, чудові пляжі, блакитне море…

Але вже незабаром люди зрозуміли, що Пальміра – це якийсь містичний хижак, який і сам має свідомість убивці, та й своїх підручних у вигляді моторошних акул, отруйних ящірок, численних москітів і так далі тримає тільки для того, щоб не залишати людині, що потрапив на острів, не єдиного шансу вижити.

З історії острова-вбивці

Все почалося з того, що в далекий 1798 на рифи біля цього «райського острівця» село американське судно «Бетсі». На людей, які опинилися у воді, тут же напали кровожерливі акули, наче чекали на це бенкет. Пізніше, що залишилися живими, згадували, що морські хижаки почали кружляти навколо судна ще до того, як він зазнав аварії.

Десятьом щасливчикам таки вдалося доплисти до берега. І хоча до острова вже незабаром приплив корабель-рятівник, він підібрав лише трьох уцілілих членів екіпажу «Бетсі», які розповідали такі страхіття про цей атол, що багато хто навіть не вірив у їхні страшилки.

Загадковий острів нанесли на карту і почали називати Пальмірою з 1802 року, коли біля нього затонув американський корабель з такою назвою. Довгий час мореплавці не могли зрозуміти, чому розбиваються судна біля цього, загалом, тихого місцяіз сприятливим для судноплавства прибережним дном. Однак іспанська каравела «Есперанта», що розбилася в 1816 році біля Пальміри, дещо прояснила. Як описав той крах капітан каравели, недалеко від острова раптом почався шторм, який виніс їх судно на рифи. Екіпаж «Есперанти» був підібраний бразильським кораблем, що проходив слідом, проте іспанський капітан постарався нанести на карту координати риф, щоб надалі ніхто не розбивався на них. Яким же було його здивування, коли через рік пропливаючи в цьому місці, він не виявив жодних рифів.

1870 року біля Пальміри зазнала аварія американське судно «Енджел». Щоправда, що з ним трапилося, точно ніхто не знає. Корабель просто зник, а пізніше трупи його команди знайшли на острові. Хто чи що вбило людей – так і залишилося невідомим, оскільки на атоле ніхто ніколи не мешкав.

Наш час не прояснив загадку острова

Пальміра З початку ХХ століття острів Пальміра офіційно стає володінням США. Коли почалася друга світова війнаАмериканці розмістили тут військовий гарнізон. Як писав у своїх спогадах один із солдатів цього підрозділу Джо Брау, спочатку вони подумали, що їм здорово пощастило – не місце, а просто рай. Але радість була передчасною. Вже за кілька днів усіх солдат охопив безпричинний страх. Хотілося, писав Брай, якнайшвидше покинути це моторошне місце, а інакше з тобою станеться щось непоправне. Усі стали нервовими та злими, між солдатами раз у раз виникали бійки, які нерідко закінчувалися смертельними наслідками. Та й самогубства стали відбуватися із жахливою періодичністю.

Якось, згадує Джо, вони збили ворожий літак, який упав на острів зовсім неподалік них. Але знайти його солдати так і не змогли, хоча обшарили весь атол. Після війни гарнізон залишив містичний острів, і він знову став безлюдним.

І ось у 1974 році його вирішила відвідати подружня пара Мелані та Трем Хьюз, які вирушили сюди на своїй дорогій яхті. Три доби вони по рації повідомляли диспетчерам, що живуть на Пальмірі і в них усе гаразд. Потім зв'язок припинився. Рятувальники, які прибули сюди буквально через пару днів, виявили дуже акуратно розчленовані тіла подружжя Х'юз, причому їхні останки були закопані в різних кінцях атолу. При цьому речі та всі коштовності залишилися не зворушеними.

Останню вилазку на містичний острів з метою вивчення цього загадкового місця розпочав мандрівник і дослідник Норманн Сандерс, який у 1990 році разом із трьома такими ж сміливцями висадився на атоле, причому це сталося вночі. За словами Норманна, вони відразу ж відчули страх і біду, що насувається. Протрималися дослідники на Пальмірі лише тиждень, хоча планували пробути два місяці. Вже за кілька днів вони стали мало не битися один з одним, а один з них навіть зробив спробу самогубства. При цьому з невідомої причини у них чомусь стали барахлити бортові прилади, відмовляти комп'ютери… Загалом, хлопці втекли з цього чортового місця 24 квітня, але коли прибули додому, то виявилося, що вони якось загадково втратили цілковито добу. Добре хоч цілими залишилися.

Наприкінці минулого століття американська влада стала розміщувати на безлюдному островірадіоактивні відходи, тому охочих відвідати цей страшний куточок планети сьогодні можна перерахувати на пальцях. Та й самі військові, що привозять сюди смертельні відходи, іноді розповідають про острові моторошні речі, наприклад, про полчища кровожерливих щурів, що розплодилися на атоле. Щоправда, військові здебільшого мовчать, оскільки довга мова в їхній справі може спричинити звільнення зі служби, а то й гірше…

Спроби пояснити таємниці містичного острова

Атол Пальмір дуже схожий на живого монстра, тому багато дослідників схильні його таким і вважати, тобто островом зі своєю сильною і згубною аурою, яка приваблює і вбиває мандрівників.

А ось дослідник Мершан Марін вважає, що на острові є якась загадкова, дуже злісна істота, яка може керувати тут не тільки погодою, рифами і навіть акулами, отруйними гадами, як і іншою агресивною живністю, а й впливає на свідомість людей, роблячи їх некеровані зомбі. Ще одна версія - це портал в інший, дуже страшний для нас світ. Саме звідти і проривається сюди вся нечисть, яка якимось чином може змінювати нашу реальність та вбивати людей.

Приблизно за 1000 миль на південний схід від Гавайських островів розташувався острів Пальміра, що складається з безлічі маленьких острівців. Збоку він виглядає справжнім раєм: незаймана природа, пишна рослинність, лагуни, рифи і передчуття біди.

В історії Пальміри відбувся цілий ланцюг трагічних подій. Почалося все 1798 року, коли американське судно «Бетсі», що прямує з Америки до Азії, стало жертвою прибережних рифів. Виною всьому була погана видимість через туманну погоду.

Багато хто, хто намагався дістатися острова вплав, потонули чи з'їли акулами. Ті, кому вдалося врятуватися дивом, розповідали потім, що нізащо більше не хотіли б знову опинитися на цій проклятій землі. За ті два місяці, які вони там знаходилися, з 10 людей залишилися живими лише троє. Ті, хто вижив, стверджували, що всіх інших погубив острів.

Острів був зафіксований на карті і став іменуватись Пальмірою за назвою корабля, що розбився біля його берегів. І це не єдина трагедія, пов'язана із Пальмірою.

1816 року іспанська каравела «Есперанта» потрапила у страшний шторм, який розігрався за лічені хвилини. Коли каравела наскочила на рифи і почала повільно тонути, шторм став зменшуватися і також раптово стих. Екіпаж був врятований бразильським судном, що проходило повз. Капітан «Есперанти» ретельно заніс координати всіх рифів на карту, але, пропливаючи через рік у цьому ж місці, він їх не виявив...

1870 року біля берегів Пальміри зникло американське судно «Енджел». Трупи членів команди були знайдені згодом на Пальмірі. За даними, всі вони померли насильницькою смертю, але хто їх убив, невідомо. Моряки і дотепер стверджують, що цей острів - прокляте місце і краще його обминати.

Вчений Мершан Марін вважає, що Пальміра має сильну негативну ауру живого організму, і немов магніт притягує до себе живих істот. На думку вченого, Пальміра має безліч дивностей і загадок. Погода там міняється майже миттєво. Природа прекрасна, але у чудових лагунах величезна кількість акул, риба неїстівна, оскільки водорості у цих місцях виділяють шкідливі речовини. Там безліч комах, серед яких величезні москіти, а також отруйні ящірки, краби та інша живність.

1940 року острів узяли під «опіку» США. Під час Другої світової війни американський уряд використав його для нападів на Японію. Один із солдатів гарнізону, розташованого на острові у воєнний час, Джо Брау, розповідає, що коли він прибув туди, то вважав себе везунчиком, оскільки місце виглядало справжнім раєм. Але насправді все виявилося далеко не таким чудовим.

«На острові всім було страшно», - згадує Брау. Інші запевняли, що якщо вони зараз не покинуть острів, то станеться щось жахливе. Серед солдатів гарнізону було кілька загадкових самогубств. Крім того, острів пробуджував у людях незрозумілу злість. Солдати сварилися, траплялися бійки та вбивства».

У 1974 році Хугес із дружиною вирушили на Пальміру на своїй яхті. Спочатку Хугес підтримував зв'язок щодо рації з диспетчерами, потім зв'язок обірвався. Влада вирішила послати катер на пошуки зниклої яхти. Незабаром її знайшли біля острова Пальміра. Але людей не було. Через кілька днів розчленовані тіла подружжя знайшли в піску неподалік води. Вони були покладені особливим чином. Хто і чому вчинив цей злочин, невідомо

На початку 1990 року загадковий острів відвідали Норман Сандерс та його приятелі. «Я не вірив чуткам про дива, що відбуваються на острові», - розповідав Сан-Щорс пізніше. - «Але мені довелося переконатися на власній шкурі в тому, що Пальміра - одне з найзагадковіших місць на землі. Ми підійшли до острова вночі. Я не був на палубі, але одразу відчув, що ми близько. Дивна туга та самота охопили мене», — згадував Сандерс.

День був чудовий синій океан, блакитне небо та яскраве лагідне сонце, але все це не тішило людей. Як зізнався потім один із них, настрій був такий, що «хотілося стрибнути за борт чи повіситись». Люди пробули на острові близько місяця, хоч спочатку розраховували провести там набагато більше часу. Сандерс не приховує причини: «За час перебування на острові ми з друзів перетворилися на найлютіших ворогів». Прилади на острові дуже часто барахлили, а іноді й зовсім не працювали. Повернувшись із плавання, всі члени екіпажу виявили, що вони відстали від часу.

На нашій планеті, як і раніше, налічується величезна кількість місць, що зберігають у собі безліч загадок. Буквально кожен шматочок Землі чи частину води зберігають свої аномальні таємниці. Серед містичних зон поза конкуренцією, звичайно, Бермудський трикутник. Але мало хто знає, що...

Острів Пальміра

Приблизно тисячі морських миль на південь від Гавайських островів розташований середній за розмірами атол Пальміра (представник коралової групи островів кільцеподібної форми). Треба сказати, що за ступенем аномальності і містичності подій, що відбувалися на ньому, він мало чим поступається своїм знаменитим побратимам - островам Бермудського трикутника.

Цей атол (Palmyra Atoll) вже давно належить до групи островів Лайн, а свою назву отримав порівняно недавно, на початку ХІХ століття, після того, як 7 листопада 1802 року біля його берегів загинуло американське судно «Пальміра».

Загадка острова Пальміра

Зовнішній вигляд острова прекрасний: його узбережжя вкрите ніжним піском, а сам атол буквально укутаний дивовижними тропічними рослинами. Він являє собою дві безтурботні, на перший погляд, Західну та Східну лагуни. Їх відокремлює один від одного піщана коса: втім, видно її лише за часів відливу. На вигляд – це справжній райнезвичайної краси, але це тільки враження, що здаються. Насправді це швидше не рай, а повна його протилежність: адже атол Пальміра отримав погану славу острова вбивці.

Атол Пальміра та його жертви

Першими жертвами тоді ще безіменного атолу став екіпаж американського вітрильника «Бетсі», який плив до Азії і зазнав катастрофи неподалік острова межі вісімнадцятого і дев'ятнадцятого століть (це був далекий 1798 рік). До берега змогли дістатися лише десять моряків, решта членів команди або потонули, або були розірвані акулами.

З десяти людей, що допливли до острова, дожити до свого реального порятунку - коли їх підібрав корабель, що проходив повз - змогли лише троє. Коли ж їх врятували, всі, як один, повторювали, що решту моряків убив клятий остріві всі вони відійшли в інший світ дивним, загадковим і жахливим чином: хтось вспоров їм животи…

У 1816 році черговою жертвою острова Пальміра став іспанський корабель «Есперанта», який розбився об рифи поблизу атола. Дивним при цьому було те, що шторм налетів зовсім раптово, а після того, як корабель розбився, шторм одразу ж стих.

Морякам з іспанського судна пощастило більше, ніж екіпажу "Бетсі", оскільки їх одразу ж підібрав бразильський вітрильник. Містика ж полягала в тому, що коли через рік корабель, який врятував моряків з «Есперанта», знову проходив поряд з Пальмірою, рифів, про які розбилася «Есперанта», вже не було.

Однак острів вимагав нових жертв і нею цього разу став американський бриг "Енджел". Через деякий час на острові знайшли трупи його моряків, і всі вони були зі слідами насильницької смерті. Досі достеменно невідомо, що чи хто спричинив їхню смерть.

Пальміри

З 1943 по 1946 рік , під час Другої світової війни, на острів дислокувався невеликий контингент американських військ. Спочатку солдати були в захваті від побаченого і раділи з того, що доля подарувала їм можливість служити в такому. чудовому місці. Але це було лише спочатку, оскільки ейфорія незабаром змінилася непереборним бажанням залишити острів.

Так, один із солдатів розповідав, що під час свого острівного перебування абсолютно всі військовослужбовці відчували страх і безпричинну тривогу. Військовим здавалося, ніби хтось спостерігає за ними. Можливо, з цієї причини між солдатами виникали сварки, бійки та навіть убивства. Нав'язливе бажання швидше покинути острів не залишало військових на хвилину.

За словами колишніх військових гарнізону, розташованого в ті роки на острові, майже всі з них бачили, як одного разу на атол впав японський літак. Однак його пошуки ні до чого не привели: льотчик і літальний апарат ніби крізь землю провалилися. Після закінчення війни через дивні події на острові базу закрили, а людей перевели на нове місце служби.

Не менш загадкові та містичні випадки мають їжу і в сучасної історіїострови Пальміра. Так, у 1974 році на острів прибули на яхті подружжя Хьюз, Томас та Мелані.

Декілька днів зв'язок з ними був постійним і вони повідомляли по рації, що у них все добре. Але вже на третій день подружжя Х'юз на зв'язок виходити перестало. Рятувальники, що прибули за кілька днів, виявили закопані в різних місцях тіла подружжя розчленованим, і, що характерно, - у обох, як і у багатьох колишніх жертв острова, також були розпороти животи.

1990 року на Пальміру прибула група дослідників під керуванням відомого мандрівникаі дослідника Норманна Сандерса, що складається з чотирьох осіб і прагне розгадати таємницю загадкового острова. Сміливці висадилися на атоле вночі і планували пробути на острові щонайменше кілька місяців. Але вже на третій день свого перебування вони почали скандалити між собою, а в одного з членів групи навіть були спроби суїциду.

Дослідникам нічого не залишалося, як залишити це зловісне місце. Дивним було й те, що після повернення додому виявилось, що люди загубилися в часі на цілу добу! Вони вважали, що повернулися 24-го числа, хоч насправді було вже 25-те. Переплутати числа, звичайно ж, можна, якщо перебуваєш далеко від цивілізації протягом дуже довгого часу, але за три дні, причому одразу з чотирма чоловіками – таке можливо навряд чи.

На початку двадцять першого століття на острові побувала група вчених, яка також переконалася в оманливості цього тропічного раю. Прибережні води тут кишать акулами, риба тут неїстівна, оскільки водорості біля його берегів виділяють речовини, що отруюють воду; та й погода на острові міняється миттєво. Але як пояснити вбивства і розчленування людей?..

Деякі дослідники вважають, що на атоле знаходиться якась містична кровожерлива істота, що виявилася здатною перетворити цей райський куточок на притулок жахів і кошмару, а випадкових мандрівників, що з'являються тут, - у некерованих зомбі і, зрештою, своїх жертв.

K0IR, K4UEE, K6MM, K9CT, K9NW, N2TU, N9TK, ND2T, W0GJ, W3OA, W8HC, WB9Z будуть активні з атола Пальміра (IOTA OC-085) 12 - 25 січня 2016 року позивним K5P.
Вони працюватимуть на всіх КВ діапазонах.
QSL OQRS, директ:
Palmyra DXpedition, PO Box 73, Elmwood, IL, 61529, USA.
Країна DXCC - Острови Пальміра та Джарвіс.

Новини K5P 18 січня 2016 K9CT/KH5

Ми знаємо, що ми відстаємо за кількістю запланованих за графіком зв'язків на діапазоні 80м і нами були вжиті дії для покращення нашого сигналу.
Для цієї нагоди ми привезли щоглу від Spiderbeam.
Ми поставили її якомога ближче до води і налаштували дротяну антену в телеграфну ділянку 80 метрового діапазону і також додали кілька противаг.
Слідкуйте за нашою активністю цієї ночі. Нам уже вдалося провести кілька зв'язків із європейськими станціями, тож ця антена явно працює краще.
73 Крейг K9CT/KH5

Новини K5P 18 січня 2016

Якщо ви провели зв'язок з DX експедицією K5P на 40 метрах SSB 14 січня в проміжок з 11.09 - 14.15 GMT, члени експедиції просять переробити дані зв'язку, оскільки вони проведені на не дозволених для даного регіонучастоти.

K5P Новини 15 січня 2016

Антена на 160 відремонтована і ми знову будемо активними на цьому діапазоні із заходом сонця.
Антена SAL30 встановлена ​​на НЧ діапазони.
Всі антени працюють добре та встановлені біля води. Проходження дуже цікаве дуже багато сигналів з характерною луною та довгим шляхом.
Ми маємо спрямовану на Європу SVDA антена на діапазон 20м.
Гарне проходження на діапазонах 80, 40, 30 та 20м.
73 Крейг K9CT/KH5.

K5P Новини 12 січня 2016

K5P завантажили перші логи на Club Log.

Атол Пальміра

Інкорпорована неорганізована територія Сполучених Штатів Америки

Практично в самому центрі Тихого океану, трохи південніше за благословенні Гавайські острови, розташовується зовсім невеликий атол Пальміра, загальна площа якого, якщо вірити географам, складає всього дванадцять квадратних кілометрів. При цьому сухопутна його частина займає менше чотирьох квадратних кілометрів, а все інше становить водна поверхня.

Атол Пальміра — це, по суті, деяке, сконцентроване на зовсім невеликої площіакваторії океану, кількість островів. Усього їх налічується близько півсотні, причому всі вони зовсім невисокі, не більше двох метрів над поверхнею берегової лінії. На сьогоднішній день атол Пальміра є практично повністю безлюдним: на ньому постійно живе, за різними статистичними даними, від двох до п'ятдесяти осіб.

Коротка історія Пальміри

Коли утворився цей атол, доки достеменно невідомо, зате історики точно встановили, що він був безлюдним доти, поки в 1798 році на нього не натрапила невелика дослідницька флотилія під керівництвом американського капітана Едмунда Фаннінга. Ця група кораблів прямувала до Азії, і дорогою її флагман, судно «Бетсі», зазнало пошкоджень. Таким чином, Пальміра стала для Фаннінга і його супутників тією крихітною ділянкою суші, до якої їм вдалося пристати і упорядкувати корабель.

Атол Пальміра не викликав особливого інтересу у його першовідкривачів, однак у 1802 році, а саме сьомого листопада цього року, на ньому висадилися британці. Колонізувати вони його не стали, оскільки не вважали це за необхідне.

У середині XIX століття Гаваї, як відомо, ще не належали США, і на них безроздільно правив король Камеамеа IV. Він вирішив, що Пальміра має стати частиною його держави і організував експедицію туди. У середині квітня 1862 року вона увінчалася успіхом, однак у 1889 році атол був захоплений Великобританією. Ця країна володіла Пальмірою зовсім недовго, і в 1898 вона перейшла під юрисдикцію США, а в 1912 стала належати їй адміністративно.

Під час Другої світової війни цей атол активно використовувався збройним силами США як авіаційна база: у його лагунах приводялися гідролітаки, що проходили там необхідне для бойових дій проти Японії технічне обслуговування, дозаправку паливом, поповнення боєкомплекту. Аж до середини 60-х років минулого століття на Пальмірі в невеликих кількостях вироблялася копра, а трохи пізніше вона набула свого сучасного статусу.

Атол Пальміра. Автор фото - Етхан Рот.

Природа та клімат атола Пальміра

Атол Пальміра має коралове походження, а всі острови, що входять до його складу, зовсім ненабагато височіють над рівнем моря. Вони вкриті досить густою чагарниковою та трав'яною рослинністю, є на них і невеликі гаї бальзового дерева, деревина якого відрізняється надзвичайно малою густиною, зовсім невеликою масою і, при цьому, досить високою міцністю.

Що ж до фауни Пальміри, вона небагата, і представлена, переважно, кількома різновидами тропічних птахів, які утворили там свої колонії. Клімат атолу — спекотний, екваторіальний, середньорічна температура повітря становить близько +30 °С.

Атол Пальміра. Міжнародний аеропортатола:-). Автор фото - Етхан Рот.

Чим можна зайнятися на Пальмірі?

Пальміра поки що не має особливого інтересу ні для кого, причому. Тільки тому, що на островах цього атола немає зовсім жодної інфраструктури, за винятком одного-єдиного житлового об'єкта, в якому проживають (і то не завжди) представники американської держави. Відвідати Пальміру зараз можна лише, отримавши особливий дозвіл американської влади, та й то лише тим іноземцям, які зможуть довести необхідність цього (наприклад, професійна діяльність у галузі охорони природи). Крім того, потрапити на цей атол усі шанси мають радіоаматори.